ЖЕЙНОВА ВІРА ВАСИЛІВНА
РІК НАРОДЖЕННЯ : 1990
ОСВІТА: ВИЩА
ЗАКІНЧИЛА МЕЛІТОПОЛЬСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ПЕДАГОГІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ БОГДАНА ХМЕЛЬНИЦЬКОГО У 2012 РОЦІ
СПЕЦІАЛЬНІСТЬ : «ПОЧАТКОВА ОСВІТА»
КВАЛІФІКАЦІЙНА КАТЕГОРІЯ : ІІ КАТЕГОРІЯ
Педагогічне кредо:
Я вірю в себе, я вірю дитині, я вірю в свою справу і нашу державу!
«Без особистості педагога – авторитетної, незламної, непохитної в очах вихованців – ідеал перетворюється в покинутий прапороносцем прапор, що лежить мертвим шматком тканини. Корінь багатьох бід виховання саме й криється на тому, що часто вихованця закликають іти за прапором в той час, як цей прапор ніхто не несе. Бути прапороносцем ідеалу, нести на своєму прапорі вогонь ідеального – ось у чому секрети педагогічного авторитету».В.О.Сухомлинський.
Ще з дитинства я мріяла стати учителем. Моєю першою вчителькою була моя матуся – Тетяна Олексіївна. Саме вона навчила мене читати і писати, рахувати і малювати, мріяти і логічно мислити, любити і шанувати. Після роботи мати приходила додому стомленою, але завжди дуже цікаво розповідала членам нашої родини про робочий день. Я зробила висновок, що роботу свою вона любить, цінує і завжди шукає щось новеньке, щоб її учням – було цікаво навчатися. Треба пам’ятати, що немає в світі важчої, виснажливішої для серця праця, ніж праця педагога.
Ідучи в клас, кожний учитель примушує себе забути про власні турботи, спрямовує свої думки, щоб у класі панувала глибина роздуму й простота мислення, щоб учням думалося легко і вільно.
За Букварем 1851 року із Правил поведінки учня зазначається: «Люби, поважай і слухай свого вчителя, бо він роздум твій просвіщає, вдосконалює і доброму й корисному навчає». Ці правила важливі й донині. Україна – держава освічених людей. У цьому її майбутнє. А навчити – це справа вчителя. Зараз я працюю в Розівської ЗОШ І-ІІІ ступенів вчителем початкових класів. За роки роботи мої учні займали призові місця в районних олімпіадах. Кожного дня мої учні зустрічають мене з усмішками, завжди з цікавістю слухають мене на уроках, кожен з них чекає, коли я їх похвалю, зверну увагу. Я розумію, яку потрібну, чудову і важливу професію обрала. Знаю скільки зусиль потрібно вкласти у свою роботу, щоб виховати справжню Людину. Я мрію і далі працювати вчителем. Хочу продовжити справу, яку розпочала моя мама, стати схожою на неї, приносити користь своїй державі.